Починаючи з першого дня повномасштабної війни Росії проти України волонтерський рух набрав неймовірних обертів. І не тільки громадяни нашої держави, як і вісім років тому, єдиним фронтом піднялися на захист своєї свободи, суверенітету, життя. Весь світ словом і ділом підтримує нас сьогодні. Для всього прогресивного людства справою честі стало допомагати нам, українцям, у священній боротьбі.
Особливий вантаж отримали одесити із далекого Регенсбургу
Ні на мить сьогодні не зупиняється робота. Під гучний сигнал повітряної тривоги волонтери продовжують свою справу. Ліки, медичні матеріали дуже потрібні не тільки дорослим, а й тим, хто у ті скрутні години відкриває для себе цей світ, для тих, хто народжується під звуки канонади.
Тысячи кілометрів доріг позаду у людей, котрі не шкодуючи сил, через кордони везуть допомогу тим, хто її потребує. Всі ми сьогодні єдині, як нікОли.
Велика біда, велике горе прийшло в наш квітучий, такий ласкавий, хлібосольний дім. Топче окупант рідну землю. Але нізАщо не вытопче. Як співав великий Висоцький:
Нет, звенит она,
Стоны глуша,
Изо всех своих ран,
Из отдушин.
Ведь земля -
Это наша душа,
Сапогами
Не вытоптать душу.
Сьогодні душа - одна на всіх, велика: душа землі, неньки – України, душа людей, які піклуватимуться за неї завжди. Ми непереможні, поки ми разом!
